Otium Park Le Hammamet Resort 4*

Хочу поділитися своїми враженнями з українцями. Хто ще зміг прочитати - прошу не ображатись. Як є так є, нікуди від правди не втечеш.
Країна Туніс. Країну Туніс треба побачити обов’язково. Привітні мешканці, славетні бугенвілії, тепле і чисте море, бездоганний пісок і помірний клімат. Відпочивали у липні 2012р., не надто спекотно, тричі йшов дощ, після якого над морем з’являлась веселка дивної краси. Море тепле, часом штормить, що радує стрибаючих на хвилях дітей. Дуже цікаві екскурсії, зокрема римські терми, Карфаген і, звичайно, Сахара. Нам сподобалось, адже любимо цікавий розвиваючий і насичений відпочинок.
Готель. Має зелену територію. Досить великий, тому залежно від розташування, до моря шлях може бути не коротким. Але не бачу нічого негативного у прогулянці садом ;) До пляжу веде затишна алея між двома готелями першої лінії. Готують щось смачно, а щось ні, але різноманітно, тому кожний знайде їжу до смаку. Піца, картопля фрі, солодощі, індичка, тощо. Із фруктів зазвичай кавун із динею, сливою, персиками або виноградом. Морепродукти бувають, але повар, мабуть, не дуже вміє їх готувати – вони переварені, отже як резина. На сніданок пончики і млинці – просто супер. Кава відверто погана. Номерний фонд безмежно старий. При заселенні ми давали гроші, тому нам сказали, що нормальний номер буде наступного дня, а ніч треба переночувати у іншому. Цей «інший» давали на вибір. Перший номер запропонували на першому поверсі, стіни зелені від грибка і такий сморід, що знаходитися просто неможливо. Відмовились, дали інший, з «видом» на анімацію… Ніч не спали. Наступного дня отримали нормальний номер, в якому все працювало, було затишно і чисто. Прибирати дуже стараються, респект прибиральникам, адже роботи в них чимало, але про це пізніше. За прибирання ставлю найнижчий бал не за те, що тунісці не прибирають, а за те, що шалений процент відвідувачів засмітнює його так, що отара Золушок не справиться з прибиранням.
Тепер враження… Не я перша буду писати про те, що Dessole означає 99,9% росіян. Нас це не злякало, якось не перший раз відпочиваємо і не звертали ні на що уваги. Але виявляється кількість має значення… Кожного дня в готель заїжджають і виїжджають десятки росіян, отже кожного разу, по дорозі у ресторан через ресепшн, чуєш гучну лайку «відпочиваючих» з працівниками. Тричі на день – це забагато  В ресторані завжди черги. Штовхаються, кричать, наступають на ноги. Ніколи, я повторюсь, ніколи (!!!) ніхто з них не посміхнеться і не вибачиться. Якимось дивом у готель заїхала сім’я італійців. На обіді вони мовчки стояли і дивились на те, що відбувається. Потім пішли на ресепшн і з того часу їх годували тільки окремо. Коли читала відгуки, думала такого не може бути… може! Кожного дня бійка за їжу, наче її не вистачає. Наче вдома вони місяць голодують, чи більше. Дурня. Намагалися знайти час, коли людей менше, згодом зрозуміли, що марно, адже, виявляється, гроші за відпочинок треба «від’їдати» і їсти двічі на сніданок, обід і вечерю. Людей ніколи не стає менше. Якось, стоячи у черзі, брала дитині м'ясо, він тримав тарілку. Чолов’яга, що стояв позаду вирвав з рук ложку. Я не дуже зрозуміла що сталося, дитина так і стоїть з порожньою тарілкою. Чолов’яга, дивлячись на мене каже (це взагалі нонсенс): «Чьо?! Чьо-т не нраицца?» Звичайно відповідати я нічого не стала, м’яса всім вистачить, хоче перший - нехай. Це дуже дивно. Чесно скажу, будь-якій нормальній вихованій людині це псує відпочинок. У номер мінімум тричі на день стукав якийсь п’яний «відпочиваючий» з подивом дивився на мене і казав «А, б…, єто нє мой номєр». На лавочках після вечері постійно сплять п’яні люди, або співають пісні, або просто гучно перераховують мати.
Ввечері дітям показують мультик. Я вважаю принизливим бігати щось десь займати, тому моя дитина мультик дивилася з краю, через голови бабусь тих дітей, для кого місце було зайняте ще зранку. Потім дитяча дискотека. Весела. Кому з дітей це не подобається  У цей час всі столи і стільці, навіть шезлонги, зайняті. Стояли з краю, сидіти було ніде. Посеред дискотеки на сцену заповзала (у прямому сенсі) чиясь мамаша і кричала: « Ми тут отдихаєм і пйом! Єслі ви найдьотє вот єтого ребьонка, прівєдітє в номєр 215». Це і урізноманітнювало вечірні забави. Все, що відбувалося після дитячих забавок – вульгарно, гучно і, вибачте, в повному угарі. До двох ночі свято не втихає. Якщо номер близько до басейну – заснути не зможете. До того ж на протязі всієї вечірньої забави нещасні працівники один за одним виловлюють відпочиваючих з басейну, хоча незрозуміло, хіба так трудно второпати, що його чистять і лізти не можна. На доріжках, лавках, кущах і парапетах валяється брудний посуд. Прибиральники дуже стараються, але просто не встигають. Тому гуляти не приємно.
Шезлонгів і крісел на пляжі не вистачає ніколи!!! Пляж по суті, як і всі Туніські, гарний. Але відпочивати там дуже складно, адже зайняте все, ще з ночі. Перед поїздкою ми дивились на фото і думали, як гарно мабуть у шатрах. За 14 днів відпочинку так жодного разу не змогли там полежати. Давали гроші біч-боям, щоб знайшли принаймні один (на трьох) шезлонг. Про знаходження місця «у тіньку» не може бути і мови, зайнятий весь пляж аж до самої води. Скільки не дивись праворуч і ліворуч від готелю на узбережжя Хаммамету, таке відбувається тільки в одному готелі – це міні Ялта совкового періоду, центральний пляж. Біля німецький готель, вони за Дезолем спостерігають з подивом і острахом. В барі на пляжі теж годують, піца, картопля, салати, диня. Трохи пізніше морозиво. Але я навіть не хочу описувати, що там відбувається після відкриття і яку чергу треба вистояти за морозивом. Просто сором, адже сніданок тільки завершився і фізично не можна бути таким оскаженіло голодним. Пластиковий посуд несуть до шезлонгів і згодом він розпливається морем і розлітається пляжем в усі боки. Шкурки від дині просто замотують у матраци. Це не виняток, а звичайне завершення ранку.
Екскурсія в Сахару вразила чарівністю. Брали тур від готельного гіда. Він, подивившись на нас, сказав: «Ох, мабуть важко вам буде. Ви не забувайте ліктями штовхатися і пробиватися вперед». Ну ми, звичайно, пораду не виконали (щось не уявляю я себе у ролі людини, яка штовхається), і екскурсія почалась з того, що шалений натовп загружався у автобус штовхаючись і лізучи майже по головам. Ми стояли осторонь, але і там дитина отримала від тітки-бегемота ліктем по голові. Росіянам вдарити дитину – це все одно. Обзиваючи тунісців «чорними» чомусь не задумуються, що він, «чорний», дитину ніколи не образить і тому апріорі вже знаходиться на сходинці вище. Сиділи в кінці автобусу там де залишилось місце. До мене підсіла жінка з іншого готелю і хоча сама з росії, сказала, що категорично не відпочиває в готелях з процентом росіян більшим за 10 )))) Вона права! Диво-дивне, коли нас привезли до верблюдів дивитись захід у Сахарі, ми побачили сотню верблюдів, нас було біля 30. Так от, гід сказав підходьте по черзі, хто перший. Перші були всі )) Таке почалося, ніби золото роздавали. Дуже красивий світанок на соленому озері і звичайно оазіс – це щось. На соленому озері можна придбати дешеві рози пустелі. По дорозі додому робиться зупинка біля магазину, де продається багато сувенірів, оліїї та т.і. Ціни нормальні, дешевше ніж покупати біля готелю. Екскурсія дуже сподобалась. Хоча вона й тривала, але розумно спланована, і дорослий і дитина і особа похилого віку зможуть спокійно її витримати. Але описані нюанси звичайно залишили свій слід. Вважаю, треба бути вихованими, поважати країну де ти всього-навсього гість, поважати один одного і не ганьбити такою поведінкою країну з якої приїхав. Інакше - це шлях в нікуди.
Висновок. Шановні українці, їдьте до Тунісу, дивіться причудову країну. Але тільки у іншому готелі. Нам там не місце.