Pernera Beach Hotel 3*

У цьому готелі ми відпочивали два тижні (остання декада вересня – початок жовтня). На мою думку, це чи не найкращий час, щоб відпочивати на Кіпрі – вже немає нестерпної літньої спеки, але ще достатньо тепло, щоб купатися і засмагати. Погода увесь час була чудовою; хоча один раз пройшов дощ, він швидко припинився і на температуру повітря чи води ніяк не вплинув.
Готель. Наш готель при трансфері виявився останнім, він знаходиться на добрячій відстані від Протараса. Сам готель виглядає приємно, охайно й чисто. Він розташований на 1-й лінії, половина номерів мають балкон на бік моря, друга половина – на бік міста.
Поселили нас швидко – це зайняло від сили 5 хвилин. Було видно, що нас чекали, оскільки я заповнила простий формуляр (ім’я, звідки приїхали), і нас одразу видали пачку карток, які вже лежали напоготові.
Таверна (там накривали обіди й вечері) і ресторан a-la carte знаходяться в окремих приміщеннях, а не у головному корпусі, але завдяки цьому вони стоять просто на березі моря, і можна було обідати й вечеряти, насолоджуючись морським краєвидом і свіжим повітрям.
В готелі є спортзал і сауна, але ми туди не ходили.
Номер. Скажу прямо, спершу номер нас засмутив своїми надто скромними розмірами. Оскільки ми були вчотирьох (двоє батьків і двоє дітей 2 і 6 років), у нас був номер Family. Але він виявився звичайним Double (на двох), куди було доставлено двоярусне ліжко. До того ж це двоярусне ліжко схоже на коробку, що кріпиться до стіни, і власне ліжка можна прибирати/опускати, як полиці в поїзді. Ці «полиці» досить вузькі, і в першу ніч син навіть упав з ліжка (добре, що спав на нижньому ярусі). Молодша дитина спала з нами на великому двоспальному ліжку, тому ми прибрали драбинку на другий ярус (драбинка теж якась ненадійна на вигляд, дуже незручна для дітей) і верхню «полицю» використовували, щоб складати туди речі. Через цю додаткову конструкцію з ліжок прохід між великим ліжком і двоярусним був дуже вузьким, висота другої «полиці» така, що об неї постійно хтось вдарявся: син – головою, ми з чоловіком – плечима. Також було всього дві тумбочки (що свідчить про те, що номер не розрахований на 4-х мешканців), шафа не велика і мала 8 вішаків. Валізи не було куди поставити, і вони займали решту вільного місця на підлозі.
Також виходило, що кондиціонер висів прямо над двоярусним ліжком, відстань від верхньої полиці до кондиціонера складала 70 см (я не полінувалася поміряти), і якби там хтось дійсно спав, то ми б не змогли користуватися кондиціонером.
Ванна кімната простора, чиста, з якісною сантехнікою. До того ж у нас була не душова кімната, а ванна. Мило, крім заїзду, докладали 1 раз, шапочок для душа, шампуню чи гелю для душа не було взагалі; з туалетним папером перебоїв не було.
Для тих, хто думають, що українським (ну, ще російським) туристам дістаються найгірші номери, скажу, що поруч з нами в таких самих номерах жили й іноземці; а в більших (відповідно, дорожчих) номерах селили і українців, і росіян, які доплатили за розміри. Тому якщо ви збираєтеся сюди, пам’ятайте, що краще купувати просторіший номер ще з Києва.
Харчування. Зараз цей готель працює за системою «все включено» для всіх туристів. Для району Пернери це дуже зручно, оскільки тут не так багато закладів харчування, як у Протарасі, а щоразу попоїсти не наїздишся на автобусі чи таксі.
Їжі було багато, досить смачно, був вибір страв. Сніданки можна назвати одноманітними, оскільки нічого не змінювалося, але якщо припустити, що вдома я все одно готую на сніданок не 18 страв, то вибрати було з чого (4 види яєць – варені, смажені, омлет, «глазунья» тощо; млинці з сиропами, овочі, оливки, смажені картопля, квасоля з соусом, французькі тости, сосиски, сардельки, печені помідори, грейпфрути, нарізка сиру й шинки, щось на кшталт дитячих сирків з різними смаками, випічка, печиво, фрукти, купа різного хліба – для бутербродів і тостів, масло, джеми; чай і каву робиш сам у кавомашині).
Обіди й вечері були різноманітнішими, завжди були різні види м’яса: курятина й свинина, риба, індичка, кілька разів була ягнятина; суп пюре (більшість супів попри різні назви мали однаковий смак); картопля приготована у 3-4 способи, макарони, рис, кілька салатів на вибір (деякі салати були досить химерними за своїм поєднанням продуктів), нарізані овочі й заправки до них, оливки. Десерти були відверто слабенькими, потішили лише пахлава раз на тиждень (хоча шкаралупою з горіха у пах лаві я зламала собі зуб).
Напої – необмежено під час сніданку, обіду й вечері. У таверні (де відбувалися обіди й вечері) стояли автомати з вином (біле, червоне, рожеве) та пивом і кожен міг наливати, скільки хоче.
Також у барі з 11.00 до 18.00 були закуски (картопля фрі, гамбургери, піца, спагеті). Морозиво протягом дня.
Пляж. За 20 кроків від готелю починається пляж. Це невелика бухта із спокійною водою, без хвиль, пологим заходом у воду, що надзвичайно зручно для дітей. На жаль, розчарував пісок на пляжі: за весь час відпочинки я не помітила, щоб хтось його чистив, тому у піску було немало недопалків, траплялися шматки якихось кульків, пластикові стаканчики тощо.
Шезлонги та парасольки платні (2,5 євро кожен), оренда на увесь день, працівник пляжу видає чек про оплату. Але можна приходити зі своїм покривалом і спокійно лежати на ньому. В готелі можна брати пляжні рушники (їх обмінюють на свіжі 1 раз на 3 дні).
Міні-клуб. В готелі для клієнтів «Наталі-турс» працює міні-клуб. Правда, виявилося, він працював тільки до кінця вересня. Працював він у три «блоки»: 10.00-13.00 (в цей час ми не ходили, оскільки були на пляжі), 15.00-18.00 та 20.00-22.00 (включаючи міні-диско). Дівчата-аніматори добре ставилися до дітей, були уважними й терплячими, намагалися розважати, зацікавити. Тема міні-клубу була «Піратське літо», тому аніматори були піратами з відповідними іменами, діти отримували бандани в подарунок, заробляли піастри (за які потім могли отримати подарунок – ліхтарик, футболку, сумку тощо).
Анімація. Ми добре вміємо самі себе розважати, тому анімація нас цікавила найменше. Вдень я бачила якусь аква аеробіку в басейні, змагання з настільного тенісу та дартсу тощо; увечері в барі були ігри в лото (бінго), караоке. Оскільки діти за день втомлювалися й рано лягали спати, то ми на ці вечірні розваги не ходили, тільки раз подивилися шоу папуг (по вівторках) – дітям подобалося.
Екскурсії. Ми на групові екскурсії вирішили не їздити, бо це важко здійснити з 2-річною дитиною. Самі їздили в Протарас і Паралімні, гуляли, роздивлялися. Гід від «Наталі-турс» видала нас прайс із списком екскурсій, і виявилося, що найдешевша у них коштує 40 євро, більшість екскурсій по 70-90 євро за людину (і до поїздки в Ізраїль за 300 євро). А у Протарасі можна купити все це помітно дешевше (наприклад, покататися на яхті за 10 євро з людини,а не 40).
Загальне враження. Попри деякі вказані мінуси, позитивні риси значно переважають; ми дуже задоволені своїм вибором місця відпочинку й готелю; і, маючи певний досвід подорожей в багато інших країн та пляжного відпочинку, я б повернулася саме сюди, в Пернеру, особливо якби їхала відпочивати з дітьми.
Поради й застереження. Якщо ви їдете з дітьми, не полінуйтеся з дому купити всі круги/надувні матраци, відра, совки й пасочки – це заощадить вам величезну купу грошей. Ми не інспектували магазини Протараса, але в Пернері звичайне пластикове відеречко для піску коштувало 4 євро, круги були по 8-12 євро. Ми ж у Києві купили пів валізи усілякого добра всього на 40-50 грн., але цього посуду, лопат і пасочок вистачило на півдесятка чужих дітей, яким батьки з різних причин іграшок на пляж не купували. Потім ми все це роздарували, щоб не везти назад, а місце у валізі звільнилося для сувенірів.
Купуючи вина, оливки в банках та ніші важкі сувеніри, стежте, щоб вага сумки не перевищувала вказаних на квитку норм (у нас було 23 кг). Хоча сумарна допустима вага на нас чотирьох була 92 кг, а у нас було дві валізи на 29 і 30 кг, нам сказали платити штраф за надлишкову вагу у розмірі 50 євро за одне місце багажу (тобто, за дві валізи це виходило 100 євро). У подружжя з Києва, яке стояло перед нами в чергу на реєстрацію, взагалі була 1 валіза на двох, що важила 27 кг – до них так само були претензії й вимагали сплатити штраф. Не знаю, що робило те подружжя, але я в магазинчику на території аеропорту купила найдешевшу сумку (11 євро), і ми перепакували туди зайві кілограми.