Holiday Island Resort & Spa 4*

У зв’язку з наближенням 30-річчя вирішили з дружиною зробити мені подарунок у вигляді подорожі в якусь екзотичну країну. Недавнє святкування ювілею дружини в хорошому ресторані з програмою, придбанням дорого плаття і т.д. показало, що бюджет застілля може перевищити вартість хорошого туру.
Ще взимку зацікавився Мальдівами, значною мірою завдяки відгукам на ТурПравді. Але коли побачив ціни починаючи від 5 тис. дол. за тризірковий готель, то сумнівався, чи зможемо ми поїхати.
Вже підписавши заяву на відпустку, фактично за три-чотири дні до вильоту, тур ще не був придбаний. Кілька друзів їхали в Єгипет, але дружина сказала, що 5-й раз в Єгипет не поїде. В Таїланді розпочався потоп. Вже думали їхати в ОАЕ, вибирали готель, ціна під 3 тисячі, а відгуки суперечливі. Не дуже хотілося плавати серед медуз.
Був ще варіант Домінікани на 14 ночей AI за 4400 дол., але повертатися мали вже після Пасхи. Враховуючи, що на Різдво були в Єгипті, Пасху хотілося зустріти вдома.
Прийняли рішення їхати на Мальдіви. На сайті ТезТура з’явився готель Herathera Island Resort 4*, номера по 70 метрів, Wi-Fi в номерах, приблизно за 4500 дол. Дванадцята година ночі, даємо команду бронювати. На ТурПравді немає жодного відгуку, починаємо шукати – відгуки негативні. Через двадцять хвилин передзвонюють з агенства, теж почитали відгуки, відкладаємо бронювання до ранку. В результаті бронюємо інший готель, від агенства туди їздили раніше туристи, були задоволені.
Отже, HOLIDAY ISLAND 4*, 12 ночей, HB, 4053 дол. за двох. Виліт з Москви 9 квітня 2011 року.
Переліт Бориспіль-Домодедово авіакомпанією S7 коштував 450 дол. на двох в обидві сторони. Злетіли, не встигли доїсти сухпайок, як літак пішов на зниження. В Домодедово аеропорт дуже великий, багато людей, ледве знайшли місце, щоб присісти. Wi-Fi є. Тут купив пресу і цигарки на презенти, в Борисполі в новому терміналі F не знайшов газетного кіоска. Передзвонив в готель, у якому планували ночувати на зворотній дорозі та підтвердив бронювання (150 дол. разом з трансфером).
За дві години пішли на реєстрацію, думали будемо першими. А не тут то було. Реєстрація вже давно розпочалася. Можна було зразу по прильоту йти реєструватися.
При проході через рентген заставляюсь роззуватися, на ноги одягаєш бахіли.
Виліт TransAero затримали на годину, в квітні випав сніг.
За час польоту кормлять два рази. В літаку в одному ряду сидить 10 (!) пасажирів.
Були втомлені, наявність в салоні п’яної компанії дайверів числом під 20 осіб в однакових футболках, що пили спиртне з горлишка незважаючи на зауваження персоналу, не заважала сну. Стюардеси пропонують DVD з фільмами за додаткову плату (понад 20 дол.) В підголовниках є монітори, але фони не включені. Політ триває 8 годин.
Аеропорт в Малі - це окремий острів. Від літака пішки заходиш в приміщення аеропорті, береш іміграційну картку, заповнюєш англійською. Столиків та ручок не було помічено. На паспортному контролі відривають половину картки, а іншу половину картки з в’їзним штампом, повертають. Цю частину заповнюєш та віддаєш на паспортному контролі на виїзді.
На Мальдіви заборонено ввіз спиртного, порноматеріалів, та антиісламських видань. Я спиртного не брав, але вкинув у валізу 3 пляшки мінералки, не так з метою економії, як не знав, чи буде по приїзду вода і якої якості. Я пройшов митний контроль без зауважень, хоча думаю, пляшки було видно митникам через рентген. В одного пасажира алкоголь забрали при мені. Москвичі, з якими ми пізніше познайомилися в готелі, провезли віскі в маленьких запаяних пляшечках з-під енергетика (Ред Бул, здається). Потім це віскі вживали на мій ДН.
Раніше алкоголь повертали, але з 1 травня 2011 року набрав чинності закон про конфіскацію вилученого алкоголю.
При виході з аеропорту за стійкою ТезТура реєструють, видають дві пляшки холодної води і просять біля кафе чекати трансфер.
Трансфер, екскурсії на Мальдівах організовують лише готелі. Потім дивувало, що гід ТезТура не намагалася нам продати якихось екскурсій.
Приблизно до години чекали човен і 2,5 години пливли до готелю. Видають по пляшці мінеральної води і баночці кока-коли на особу. Посеред океану зупинилися, і хвилин 5 постояли, поки дизель знову запрацював.
По прибуттю на острів нас зустріли з вологими рушниками та холодними коктейлями, роздали анкети і розпочали розселення. Усім роздають схему готелю та ще деякі матеріали.
Сам острів невеликий приблизно 700 на 150 метрів. Великих корпусів немає, тільки бунгало, на один номер і в центрі кілька на два номери. Можна сказати, що кожне бунгало має свій кусочок пляжу. Але кращий пляж зі сторони пірса (північ). З іншої сторони (південь) пляж гірший і вигляд на сусідній острів, де будують аеропорт. Плюс в східній частині розміщені побутові споруди, де живе персонал і дизель-генератор, який зрозуміло шумить.
Спочатку нас селять у 189 номер, я з’ясовую, яке там ліжко. Виявляється, що twin, тобто два окремих ліжка. Пригадую, що в одному з відгуків було написано, що біля бунгало з приблизно таким номером погане місце. Прошу поміняти номер, без проблем міняють на номер 203 з double bad, тобто з одним великим ліжком. Ідемо дивитися. Всередині номер поюзаний, виходимо пляж - також не дуже, вигляд зрозуміло на аеропорт і недалеко до труби від дизеля. Підходжу до води і вперше бачу невеличку акулку, яка плаває під самим берегом. Вліво і вправо – на пляжі жодного туриста.
Приймаємо рішення іти на рецепшн міняти номер.
В готелі російською мовою ніхто з персоналу не розмовляє.
На рецепшні показую на схемі, ламаною англійскою і мовою жестів пояснюю, що хочу номер на північно-західній частині (та що ближче до Sun Island) і готовий за це доплатити. Пояснюють, що можуть нас заселити в номер, який ми бажаємо тільки завтра. За 20 дол. ми селимось в 129 номер. Якщо іти з пірса на острів, то наше бунгало розміщено з лівої сторони. Ремонт в номері зберігся, пляж шикарний, але бунгало здвоєне і в кімнаті картонні двері (правда подвійні, з кожного номера свої із замком). Розпаковуємо валізу, і приймаємо рішення, що змінимо номер, якщо буде дуже чути сусідів.
Номер немаленький. Кондиціонер, вентилятор, сейф працювали. Ліжко велике і зручне. По телевізору кілька каналів, один російський. Ванна велика, є біде. З ванної – скляні двері, які виходять в невеликий двір, відгороджений високим бетонним парканом, де росте травичка, є шнурки для сушіння і душ! Ми переважно душ приймали тільки надворі!
В номері є дві парасольки, холодильник. Щоденно безкоштовно приносять дві пляшки води, за неї потрібно розписуватися. На час від’їзду ми залишили в номері десь 8 пляшок, норми не випивали.
Із номера виходиш на терасу, там столик, два стільця. Біля номера два лежаки та два матраси для них (пронумеровані). На матрасах можна плавати.
В перші дні по прибуттю людей бачили тільки в ресторані. Пляж був пустий. Таке враження було, що ми самі на острові.
Але сусідів через стіну було чути. Не просто шум, а чути все. Ну хай би була спільна стіна, але нащо було двері робити, з-під яких ще й світло з сусіднього номера просвічується та проникає тютюновий дим.
Спочатку там жили дві, напевно чешки, але через два дні вони поїхали додому. І ще деякий час ми жили самі. Потім поселили подружжя росіян, але вони виявилися дуже тихими та безпроблемними людьми і ми їх не чули. І так само намагалися їм не заважати. Навіть коли до них прийшли друзі з пляшкою побухати за приїзд, вони сказали, що ми тут будемо заважати сусідам і пішли до друзів в номер. На наступний ранок сусід до обіду з номера не виходив, видно посиденьки вдалися.
Коли їдеш на Мальдіви, то хочеться тиші. Абсолютно не хочеться, щоб сусіди шуміли. По результатах поїздки номером ми в принципі задоволені. Одні люди, які жили в окремому бунгало, коли в сусіднє бунгало вселили їх земляків скаржилися, що на своїй веранді з дитиною вже не сидять, бо забухані земляки стають на триметровій відстані один від одного і спілкуються матом. Так що тут як повезе. І за картонними дверима може бути тихо.
Номер прибирається двічі на день. Залишали чайові стандартно до долару.
Ми не брали АІ і не прогадали. АІ коштував дорожче більш, ніж на 1 тис. дол. На НВ ремінців не давали, а на АІ були жовті ремінці. Людей з жовтими ремінцями було небагато, і як правило вони зустрічалися на барах.
В ресторані за нами закріпили окремий столик та офіціанта. Напої приносить офіціант. На сніданок кава, чай, соки безкоштовно. Не юпі, як в Єгипті, а справжні фреші, але набираєш з автомата сам.
Вибір не дуже великий, але все їстівне. Фрукти – супер. Було морозиво. Якщо в Єгипті на третій день лише від запаху ресторану нудить, їжа здається пластмасовою, то тут такого немає. Ресторан відкритий і фактично на пляжі, видно океан. Дивувало, що в ресторані курили. Для тих, хто не курить, дуже незручно.
Пляшечка коли, спрайту в ресторані коштувала близько 3 дол. Ми брали на вечерю як правило газовану воду Пер’є чи СанПелегріно за 6 дол. Пляшка вина коштує від 20 дол.
Чутки про дорожнечу на Мальдівах дуже перебільшені. Так що 10 доларів за пляшку води і 200 доларів за пляшку вина – неправда, не у цьому готелі.
Ресторан на острові один, ще є кафе, бар, пляжний бар, дайвінг-центр, СПА і центр водного спорту. О 19 годині вже темно. Тусовщикам сюди немає чого їхати.
Снорклінгом займатися можна прямо біля острова. Але пропонуються і виїзди. Для того, щоб записатися на екскурсії, на рецепшні є спеціальні стенди, на яких вибираєш екскурсію, пишеш ім’я та номер. Якщо назбиралася мінімальна кількість бажаючих – екскурсія відбудеться.
Коли ми їздили на снорклінг, туристів було всього 9 осіб. Вартість – 50 дол. на двох. Було дуже цікаво, бачили восьминога, черепаху, манти, а коли інструктор показав на 3-метрову акулу, яка під нами пропливала – почуття важко передати. А на зворотній дорозі бачили дельфінів.
Водний мотоцикл коштує 75 дол. за 30 хв.
В готелі також можна безкоштовно пограти в настільний теніс, більярд, сходити в спортзал. Тенісний корт платний, приблизно 7 дол. за годину.
Сусідній готель Sun Island належить тому ж власнику. Між островами ходить безкоштовний катер і мешканці Holiday можуть користуватися інфраструктурою Sun Island. Там є басейн, Wi-Fi. Тут же знаходиться гід ТезТуру. Щоб оглянути острів брали напрокат велосипеди. Можна було їхати одразу в Sun Island, коштувало це на 500 дол. дорожче і позиціонується він як 5*. Але там деякі бунгало не мають власного пляжу, а розміщені всередину острова і там переважно бунгало на два номера і є навіть на чотири.
Готівку при собі носити не потрібно. Скрізь підписуєш рахунки а в кінці оплачуєш.
За весь час перебування наш рахунок склав всього 345 дол., це включаючи водний мотоцикл, снорклінг, воду, фреші, спиртне, морозиво, обіди та сувеніри.
Відносно Herathera Island Resort з’ясовував в гіда ТезТура, вона сказали, що готель нормальний, туди вкладають значні кошти і туди спокійно можна їхати.
На зустрічі з гідом нам вона пояснила, що на зворотну дорогу ми можемо поміняти трансфер з човна на літак за 130 дол. на особу. Дружина просила мене поміняти, але я вирішив не поспішати і правильно зробив. За день перед від’їздом погода погіршилася, розпочався дощ, крім того, переважна більшість відбуваючих додому мали проплачений літак, а човен – ми і наші знайомі москвичі. Чи погода, чи не хотіли гнати човен заради 4-х осіб, в результаті з готелю до Мале без доплат ми полетіли гідролітаком.
Загальний бюджет поїздки склав 5 тис. дол. Але ще в Домодедово в дютіках трохи пішло, мимо ДютіФрі ми не проходимо, купуємо парфуми та косметику.
Поїздкою дуже задоволені. Враження незабутні. Звичайно за ці кошти можна було б два-три рази з’їздити в Єгипет чи Турцію. Відпочити, позагаряти можна і там. Але Мальдіви треба побачити хоча би раз.
Температура повітря та води приблизно однакова +30. Пісок біленький, вода прозора зелено-синя. Сервіс ненав’язливий але якісний, місцеве населення дуже привітне.